Складні речення в англійській мові

Незалежно від вашого рівня володіння мовою, розуміння та вміння використовувати складні речення допоможуть вам зробити ваш текст більш цікавим та глибоким. Мистецтво створення складних речень – це невід'ємна частина вільного володіння англійською мовою. Ці конструкції, здатні передавати складні ідеї та відносини, збагачують текст і роблять його більш виразним. 

Що таке складні речення в англійській мові

Складні речення в англійській мові являють собою конструкції, що включають два або більше простих речення.

У складних реченнях використовуються сполучники та сполучні слова, які пов'язують згадані міні-речення, вказуючи на відносини між ідеями.

Складні речення дозволяють створювати більш глибокі та складні конструкції, розкриваючи ідеї більш повно та точно.

Складні речення в англійській мові поділяються на два великі типи: складносурядні та складнопідрядні. Розберемося, у чому між ними різниця!

Види складних речень

Складні речення в англійській мові поділяються на два типи: складносурядні та складнопідрядні. Поділ відбувається за критерієм співзалежності частин складного речення: у складносурядних реченнях всі частини є рівноправними, а складнопідрядні речення представлені головною частиною та залежною.

This is a pen and that is a pencil. - Це – ручка, а то – олівець.

Це - приклад складносурядного речення з рівноправними частинами.

He said that he wanted to quit his position. - Він сказав, що хоче піти з його посади.

Це приклад складнопідрядного речення з головною частиною “He said” та підрядною (залежною) частиною 'that he wanted to quit his position'.

У наступному розділі розберемося детальніше з кожним типом складних речень в англійській мові.

Складносурядне речення (the compound sentence)

Складносурядне речення - це конструкція, що складається з двох або більш простих речень, об'єднаних сполучниками або сполучними словами, такими як "and" (і), "but" (але), "or" (або). Цей тип речень дозволяє поєднувати ідеї, виражені в окремих реченнях, щоб створити складніші та інформативніші конструкції.

У складносурядних реченнях кожне міні-речення зберігає свою самостійність і може існувати у якості окремого речення. Поєднувальні сполучники вказують на відносини між ідеями: "and" додає одну ідею до іншої, "but" вказує на протиставлення, а "or" пропонує вибір.

Використання складносурядних речень допомагає урізноманітнити текст і робить його більш динамічним та цікавим для читача. Вони дозволяють автору висловити складні думки та ідеї, використовуючи різноманітні засоби англійської мови.

Розберемося детально про кожен вид зв'язку в складносурядних реченнях в англійській мові.

Як будуються складносурядні речення в англійській мові

Складносурядні речення в англійській мові - це два простих речення, поєднаних воєдино за допомогою спеціального слова, званого "сполучником". Розглянемо найпопулярніші сполучники в англійській мові.

• And — і, та, й, а

• But — але

• Or — чи, або

• Yet, nevertheless — тим не менш

• therefore — одже

• so, that’s why — тому

• however — однак, проте

• Both … and … — і … і …

• Either … or — або… або

• Neither … nor — ні … ні

Розглянемо кілька прикладів із вищезазначеними сполучниками.

He needs some money and he wants to find another job. - Йому потрібні гроші, і він хоче знайти іншу роботу.

You have passed a lot, but there is still even more to pass. - Ти вже багато пройшов, але треба пройти ще більше.

I was bored; nevertheless, I didn’t want to go anywhere. - Мені було нудно, проте я не хотів нікуди йти.

Типи зв'язку в складносурядному реченні

Прості речення поєднуються у складні не просто так. Як було сказано вище, сполучники мають власне значення, змушуючи два незалежні один від одного простих речення, об'єднані в одне складне, набувати нових відтінків сенсу і звучати інакше. У цьому розділі розберемося, які типи зв'язку між частинами складносурядного речення існують в англійській мові.

Copulative coordination (об’єднувальний зв’язок)

Об’єднувальний зв'язок (copulative coordination) - тип зв'язку частин складносурядного речення, що вказує на рівність або подібність ідей, зазначених у частинах складного речення. Сполучна зв'язок найчастіше виражається спілками and (і), both … and … (і …, і …), as well as (а також) і not only … but also … (не тільки …, а й …).

We can work together and he can join us, too. - Ми можемо працювати разом, і він може до нас також приєднатися.

He will both help us and represent our company. - Він і допоможе нам, і представить нашу компанію.

We’re going to not only deal with each other, but also help ourselves improve. - Ми збираємося не лише співпрацювати один з одним, а й допомогти нам покращитись.

He dreams a lot, as well as he does a lot to fulfill his dreams. - Він не тільки багато мріє, як і багато робить для втілення своїх мрій.

Disjunctive coordination (розділовий зв’язок)

Розділовий зв'язок вказує на вибір або альтернативу у двох частинах складносурядного речення. Як правило, використовується зі сполучниками or (або) і either … or … (або …, або …).

Has he finished yet or will he do it later? - Він уже закінчив чи зробить це згодом?

You either work hard or you will be sacked. - Ти або працюєш старанно, або будеш звільнений.

Adversative coordination (протиставний зв’язок)

Протиставний зв'язок має завдання протиставити одну частину речення іншій, зображуючи різницю між ідеями та їх відмінностями. У ролі протиставних сполучників в англійській мові виступають такі слова, як but (але), yet/nevertheless (тим не менш), though (хоча), however (проте).

I enjoy your company, but I have to go. - Мені дуже до вподоби ваша компанія, але мені треба йти.

He’s got so much money, yet he wants even more. - У нього так багато грошей, проте він хоче ще більше.

Though there’s no evidence that he has committed that crime, he is still the main suspect. - Хоча немає доказів того, що він скоїв той злочин, він все ще є головним підозрюваним.

You’ve achieved a lot this year; however, you must try harder. - Ти досягнув багато чого цього року, однак, ти маєш старатися краще.

Causative-consecutive coordination (причинно-наслідковий зв’язок)

Причинно-наслідковий зв'язок все пояснює своєю назвою: перша частина складносурядного речення - причина, а друга - наслідок. Забезпечується такий причинно-наслідковий зв'язок за допомогою сполучників so і that's why (тому, ось чому), therefore (тому, отже) і because (бо, тому що).

He’s broken the traffic rules, so he’s got a fine. - Він порушив правила дорожнього руху, тож він отримав штраф

She decided to quit the job because she got a better offer. - Вона вирішила звільнитися з роботи, бо отримала кращу пропозицію.

The terrorists took hostages; therefore, the special forces are trying to release them. - Терористи захопили заручників, отже спецназ намагається їх звільнити.

Складнопідрядне речення (the complex sentence)

Складнопідрядне речення - це конструкція, що складається з головного речення (яке може існувати самостійно) та одного чи більше залежних (підрядних) реченнь, які не можуть стояти самостійно. Залежні речення виконують певні функції у головному реченні, такі як вказівка часу, причини, умови чи місця.

I’ll call you back when I come home. - Я подзвоню тобі, коли прийду додому.

She said that she would miss the meeting. - Вона сказала, що пропустить зустріч.

The man that’s looking at us is very strange. - Чоловік, який дивиться на нас, дуже дивний.

Залежне речення, яке може стояти самостійно, називається “підрядним”. І ось, підрядні речення, у свою чергу, поділяються на безліч видів за значенням, про які поговоримо в наступному розділі.

Типи підрядних речень

Підрядні речення (eng. Subordinate clauses) поділяються на безліч типів за своїм значенням: підрядне речення-підмет, підрядне речення-присудок, підрядне речення-додаток, підрядне речення-означення, підрядне речення-обставина. Розберемося з кожним із них окремо!

Підрядне речення-підмет (subject clause)

Підрядне речення-підмет - частина складнопідрядного речення, яка займає місце підмета у реченні. Тобто, ціле міні-речення- це підмет (головний герой) у складному реченні. Як правило, підрядне речення-підмет починається з питальних слів, таких як what (що), how long (як довго), where (куди/де), who (кого? Кому? Ким? хто?) і так далі.

How long I have been working here is a secret. - Те, як довго тут працюю, це секрет.

What you fear is what you have become. - Те, чого ти боїшся, це те, чим ти став.

Who needs help should come up to the responsible person. - Той, кому потрібна допомога, має підійти до відповідальної особи.

Підрядне речення-присудок (predicative clause)

Підрядне речення-присудок необхідно для розширення присудка в англійському реченні. Як правило, підрядне речення-присудок починається дієсловами be (бути), appear і seem (здаватися), look (виглядати), taste (бути на смак), sound (звучати), feel (відчувати себе). За вказаними словами йдуть сполучники as if / as though / like (ніби), that (що), if / whether (чи).

My firm belief is that we will win. - Моє тверде переконання полягає в тому, що ми переможемо.

You don’t sound as if you need my help. - Ти не звучиш так, ніби тобі потрібна моя допомога.

He feels as though there is still someone in the kitchen. - Він відчуває, начебто на кухні все ще хтось є.

Підрядне речення-додаток (object clause)

Підрядне речення-додаток вказує на напрямок дії з головного речення та відповідає на питання “що?”. Як правило, починається підрядне речення-додаток з питальних слів (what, where, when, why, who і т. д.), а також з таких слів, як that (що), if і whether (чи). Деякі слова, як можна помітити, також використовується і при побудові підрядного речення-присудка, проте різниця в питанні, на які відповідають ці дві конструкції: підрядне речення-присудок відповідає на питання "як?", "Яким чином?", тоді як підрядне речення-додаток відповідає на питання "що?".

He said that he hadn’t completed what he was supposed to. - Він сказав, що не закінчив те, що мав.

Do you know where we are? - Ти знаєш де ми?

She asked me if I loved her. - Она спитала мене, чи люблю я її.

I’m not certain who we’re going to invite. - Я не впевнений, кого ми запрошуватимемо.

Підрядне речення-означення (attributive clause)

Підрядне речення-означення використовується для опису предмета або людини, згаданої в головній частині речення. Ця частина складного речення відповідає на питання “який?” і виражається словами who, which і that (який), і навіть словом whose (чий).

Примітка: Слово who використовується з людьми, which - з неживими предметами, а that - і з людьми, і з неживими предметами.

I’m waiting for the person who you told me about. - Я чекаю на людину, про яку ти мені розповів.

We still don’t have the evidence which would prove our words. - У нас все ще немає доказів, які б підтвердили наші слова.

The car that I want to buy is way more expensive than I expected. - Машина, яку я хочу купити, набагато дорожча, ніж я очікував.

I don’t know the author whose words you’ve just mentioned. - Я не знаю автора, чиї слова ти щойно згадав.

Підрядне речення-обставина (adverbial clause)

Підрядне речення-обставина використовується для вказівки на обставину (звідси і назва), за якої відбувається та чи інша дія. Обставин у житті вистачає з надлишком, тому цей тип речень можна розділити ще кілька підтипів, про які ми коротко поговоримо у цьому розділі.

Підрядні речення часу (Clauses of time)

Підрядні речення часу вказують на час виконання тієї чи іншої дії. Виражаються за допомогою таких слів, як when (коли), after (після), before (перед), as soon as / once (як тільки), until / till (до тих пір, поки не), whenever (щоразу, коли), while (у той час як). Важливо пам'ятати, що в майбутньому часі після всіх вищезгаданих слів не використовується will.

I’ll call you back when I return. - Я передзвоню тобі, коли повернуся.

We’ll fight until we win. - Ми боротимемося, доки не переможемо.

You can count on me whenever you need any help. - Ти можеш розраховувати на мене щоразу, коли тобі потрібна будь-яка допомога.

Підрядні речення місця (Clauses of place)

Підрядні речення місця вказують на місце розташування тієї чи іншої дії. Найбільш поширені слова: where (де), wherever (де б не), anywhere (де завгодно), everywhere (скрізь), nowhere (ніде).

We can meet wherever you ask me to. - Ми можемо зустрітися де б ти не попросив мене.

You’re allowed to rest anywhere you wish. - Ти можеш відпочивати в будь-якому місці, де забажаєш.

I’ll go nowhere you can go. - Я нікуди не піду, куди ти можеш піти.

Підрядні речення причини (Clauses of reason)

Ці підрядні речення вказують на причину тієї чи іншої дії. Найбільш поширені слова: as (так як), because (бо), since (оскільки).

Since there’s nothing left to hide, tell me each of your secrets. - Оскільки приховувати більше нема чого, розкажи мені всі свої секрети.

We made a decision to move abroad as we found a good opportunity to change our life. - Ми вирішили переїхати за кордон, так як знайшли гарну нагоду змінити своє життя.

Підрядні речення способу дії (Clauses of manner)

Цей тип речень описує те, яким чином виконується та чи інша дія з головної частини речення. В даному випадку використовуються такі слова, як like, as if, as though (начебто), in the way that (так само точно, як).

He tucked into the food like he hadn’t eaten for years. - Він налетів на їжу так, наче не їв роками.

He’s not that good at football, but in that game he was playing like he was the best player in the world. - Він не такий вже й вправний у футболі, але в тій грі він грав так, ніби був найкращим гравцем у світі.

She is teaching my brother in the way that she used to teach me. - Вона навчає мого брата так само, як і раніше навчала мене.

Підрядні речення мети (Clauses of purpose)

Цей тип підрядного речення використовується для вказівки на намір або мету дії у головній частині. Слова для використання: in order to (щоб), so that (щоб), in order that (щоб).

She decided to work harder in order to earn a perfect vacation. - Вона вирішила працювати старанніше, щоб заробити на ідеальну відпустку.

He arrived earlier so that he would look in on his relatives. - Він приїхав раніше, щоб заглянути до своїх родичів.

Підрядні речення умови (Clauses of condition)

Підрядні речення умови вказують на умову, необхідну для виконання дії з головної частини речення. Умовні підрядні речення починаються зі слів if (якщо), unless (якщо не), in case (у разі), provided that (за умови, що), suppose (припустимо, якщо раптом).

If you can’t solve this task, you should pass it to someone else. - Якщо не можеш вирішити це завдання, тобі варто передати його комусь іншому.

In case there were more opportunities in this city, I would have stayed. - Якби в цьому місті було більше можливостей, я залишився б.

Provided that I could sue him, I would do it right now. - За умови, якби я міг подати на нього до суду, я зробив би це прямо зараз.

Дякуємо Вам за прочитання нашої статті та впевнені, що вона допомогла Вам розібратися із цією складною темою! 🙂