Способи дієслів в англійській мові

Вся наша мова – це величезний текст, що складається із речень. Речення потрібні для різних цілей: розповісти про щось, поцікавитися чимось, пофантазувати, припустити, наказати, запитати і так далі. Інакше кажучи, кожне речення має свій “настрій”, який, зазвичай, визначається дієсловом, використаним у ньому, та його формою. Це “настрій”, мовою термінів, називається способом. 

Що таке способи в англійській мові

Способи в англійській (Mood) - це форми дієслова, які задають реченню певний тон і змушують слухача чи читача сприймати це речення певним чином: як наказ, як фантазію, як оповідання і таке інше.

В англійській мові існує кілька видів способів, і нижче розберемося з найпопулярнішими з них.

Види способів англійської мови

В англійській мові існує три "настрою" речень (слово mood буквально перекладається, як "настрій", що повністю розкриває зміст цього явища): дійсний спосіб (indicative mood), наказовий спосіб (imperative mood) і умовний спосіб (subjunctive mood). По черзі розберемося з кожним із них.

Дійсний спосіб в англійській мові (indicative mood)

Дійсний спосіб в англійській мові призначений для того, щоб розповідати про щось, висловлювати свою думку. Іншими словами, речення в даному способі “вказують” на щось існуюче: слово “indicative” перекладається як “вказівний”.

Дійсний спосіб вживається у всіх часах і з усіма дієсловами. За його допомогою будуються питання, заперечення, ствердження. Іншими словами, 99% усіх речень, що вживаються в англійській мові, побудовано у дійсному способі. Щодо решти 1% поговоримо нижче. 🙂

He goes to the gym quite often. - Він досить часто ходить до залу.

Will you tell me what to do in this situation? - Підкажеш мені, що робити у цій ситуації?

She hasn’t completed her project yet. - Вона ще не закінчила свого проекту.

Наказовий спосіб в англійській мові (imperative mood)

Власне, вся суть схована в назві даного способу. Наказовий спосіб - це коли мовець "наказує", вказує або говорить співрозмовнику щось зробити.

Будується такий спосіб дуже просто: за допомогою першої форми дієслова. Якщо необхідно сказати людині чогось не робити, використовуємо на початку речення don't.

Don’t jump off the tree! You’ll hurt yourself! - Не стрибай з дерева! Ти нашкодиш собі!

Tell me more about that event. - Розкажи мені більше про той захід.

Stop talking and start doing! - Припини базікати та почни робити!

Get out of here. - Йди звідси.

Наказовий спосіб потрібен для того, щоб вказати співрозмовнику, що йому робити. Таким чином, мовець завжди підсвідомо використовує займенник "you", хоч і не називає його.

Щоб сказати щось зробити не своєму безпосередньому співрозмовнику, а якійсь третій особі чи групі осіб, використовується слово let, що перекладається, як “нехай”, “хай”.

Let him talk. - Хай каже.

Let them bring up anything they consider necessary. - Нехай порушують будь-яку тему, яку вважають за потрібне.

Let them come. - Хай приходять.

Умовний спосіб в англійській мові (subjunctive mood)

Subjunctive mood, або ж, умовний спосіб в англійській мові, потрібен для того, щоб говорити про нереальні та гіпотетичні речі, яких насправді не існує. Іншими словами, думки, висловлені в таких реченнях, суперечать реальності. В українській мові такий настрій речення передається за допомогою частки “би”.

Існують два типи умовного способу: Subjunctive 1 і Subjunctive 2. Як не дивно, саме другий тип умовного способу використовується в англійській мові частіше, тому з нього і почнемо.

Subjunctive 2

Найчастіше умовний спосіб другого типу - це умовні речення другого і третього типу (conditionals 2,3), а також змішані типи умовних речень (mixed conditionals). До цього типу умовного способу також належать такі конструкції, як I wish і If only. Дієслово в таких реченнях поводиться особливо: щоб пофантазувати, надати нереальності або висловити гіпотезу з припущенням в теперішньому часі, необхідно використовувати другу форму дієслова, яку зазвичай використовують у стверджувальних реченнях минулого часу: worked, got, saw, went, came і так далі. Щоб подумки "переписати" історію і пофантазувати на тему того, як склалися б обставини, якби в минулому щось трапилося інакше, використовується had і третя форма дієслова.

I don’t have any time! But if I had, I would meet with you, of course! - У мене зовсім немає часу! Але якби був, я б з тобою зустрівся, звісно!

He missed the bus! If he had gone to the bus stop earlier, he would be here with us already! - Він запізнився на автобус! Якби він вийшов на зупинку раніше, то був би вже з нами!

I wish we had done something like this. - Хотів би я, щоб ми зробили щось на зразок такого. = Шкода, що ми не зробили нічого подібного.

Subjunctive 1

Умовний спосіб першого типу, у свою чергу, не такий поширений: він являє собою офіційний і діловий стиль і використовується для передачі вимоги, пропозиції, прохання або бажання. Крім дієслів, у таких реченнях використовуються фрази, які мають перелічені вище риси. До таких фраз відносяться, наприклад, It is necessary that (необхідно, щоб), It is advised/recommended/suggested that (рекомендується, щоб), It is vital that (життєво важливо, щоб) тощо.

Що стосується дієслів, то найбільш поширеними з них в даному способі є offer і suggest (пропонувати), recommend (рекомендувати), demand (вимагати), request (запитувати, просити), advise (радити) і так далі.

Тепер поговоримо про форму дієслова, яку будемо використовувати в даному типі умовного способу після that. Тут все просто - використовується перша форма дієслова без частки to, ніякі закінчення до неї не додаються (навіть після he, she, it).

The contractor requests that the work be put off. - Підрядник просить, щоб роботу було відкладено.

I advise that he resign. - Я раджу, щоб він пішов у відставку.

We were offered that our team go on working on that task. - Нам запропонували, щоб наша команда продовжувала працювати над тим завданням.

Nevertheless, I am going to recommend that we complete the purchase. - Тим не менш, я порекомендую, щоб ми закінчили покупку.

Дякуємо Вам за прочитання статті та сподіваємось, що тепер ця тема стала для Вас трохи легше! 🙂