Займенники в англійській мові

Вам не вистачає впевненості у використанні англійських займенників? Ви помічаєте, що ваші речення звучать некоректно, а іноді й зовсім втрачають сенс? Англійські займенники можуть здатися заплутаними, особливо коли стикаєшся зі схожими формами або незвичними конструкціями. Але не хвилюйтеся! Завдяки чітким прикладам і поясненням ви навчитеся впевнено добирати потрібні слова та будувати грамотні речення. Вперед до вдосконалення вашої англійської!

Що таке займенники та навіщо вони потрібні?

Займенники (Pronoun) – це особлива частина мови, яка замінює іменники, прикметники та інші слова, допомагаючи уникнути зайвих повторень і зробити мовлення більш природним, плавним і зручним для читання. Замість того щоб постійно називати один і той самий об’єкт або людину, ми використовуємо займенники, що робить наші речення коротшими, але не менш інформативними.

Наприклад:

❌ John is a good student. John always does John's homework on time. – Джон – хороший студент. Джон завжди робить домашку Джона вчасно.

✅ John is a good student. He always does his homework on time. – Джон – хороший студент. Він завжди робить свою домашку вчасно.

В англійській мові займенники виконують важливу граматичну функцію, вказуючи на особу, предмет, його належність та інші характеристики. Вони допомагають будувати речення логічно, точно передавати зміст і уникати зайвих повторень, особливо в розмовному мовленні та письмових текстах.

Без займенників мова стала б громіздкою та складною. Уявіть, як незручно було б читати текст, у якому кожен іменник повторюється знову і знову! Саме тому займенники відіграють ключову роль в англійській граматиці і є одними з перших слів, які вивчають новачки.

Типи займенників в англійській мові

В англійській мові існує кілька типів займенників, і кожен із них виконує свою функцію. Одні замінюють іменники, інші вказують на приналежність, треті допомагають ставити запитання або пов’язувати частини речення. Щоб грамотно використовувати займенники, важливо розуміти їхні різновиди та правила вживання. Давайте розберемося з основними типами англійських займенників і подивимося, як вони працюють на практиці.

Особові займенники

Особові займенники в англійській мові (Personal pronouns) – це слова, які виступають у ролі головного діяча в реченні (тобто підмета), відповідаючи на запитання “Хто?” або “Що?”, а також у ролі додатка, відповідаючи на питання “Кого/Чого?”, “Кому/Чому?”, “Ким/Чим?”. Перша група називається підметні займенники, а друга – об’єктні займенники. Розглянемо таблицю особових підметних займенників із прикладами, щоб краще зрозуміти, як вони працюють.

Примітка: рекомендуємо звернути увагу на займенник it. Як видно, він має аж 4 переклади: він, вона, воно, це. Справа в тому, що в англійській мові немає роду. Усі неживі предмети, а також тварини й рослини – це it. Займенники he та she, своєю чергою, описують тільки чоловіка й жінку, іноді – домашніх тварин.

Тепер розглянемо об'єктні займенники, які використовуються у ролі додатку.

Примітка: рекомендуємо звернути увагу на займенник it. Як видно, він має аж 8 перекладів: його, йому, ним / її, їй, нею / це / цим. Справа в тому, що в англійській мові немає роду. Усі неживі предмети, а також тварини й рослини – це it. Займенники him та her, своєю чергою, описують тільки чоловіка й жінку, іноді – домашніх тварин.

Присвійні займенники

Присвійні займенники в англійській мові (possessive pronouns) – це займенники, що вказують на належність предмета/людини комусь/чомусь. В англійській мові існує два види присвійних займенників, які будуть розглянуті у двох різних таблицях.

Почнемо з більш звичного й простого виду. Одразу варто зазначити: присвійні займенники першого типу завжди потребують після себе іменника.

Як було сказано вище, присвійні займенники в англійській мові існують у двох видах. Один з них ми розглянули, і основна вимога до його вживання полягає в необхідності використання іменника після займенника.

Вимога до другої групи - протилежна. Після них не використовується іменник. Давайте поглянемо на таблицю.

Підсумуємо: в англійській мові є два типи присвійних займенників. Займенники першої групи вимагають після себе іменник, а займенники другої групи використовуються без іменників. У цьому полягає різниця між ними, а за значенням вони є абсолютно однаковими.

Зворотні займенники

Зворотні займенники в англійській мові (Reflexive pronouns) використовуються в тих ситуаціях, коли той, хто робить дію, також є і "отримувачем" цієї самої дії. У нас таким займенником є "себе", тоді як в англійській мові для кожного особи передбачено своє власне займенник.

Більше того, зворотні займенники англійської мови можуть перекладатися як "сам", вказуючи на те, що якась людина зробила щось без чиєї-небудь допомоги. Подивимося на таблицю таких займенників.

Як було зазначено вище, зворотні займенники англійської мови також можна використовувати в значенні "сам/самостійно". Для цього існує два способи: Спосіб 1: просто поставити цей займенник в кінець речення.

My son can barely walk himself. - Мій син ледве може ходити сам.

She fulfilled all of her dreams herself. - Вона здійснила всі свої мрії сама.

Спосіб 2: те ж саме, але додати перед займенником маленьке слово by. Цей варіант чудово підходить для тих, хто сумнівається, чи правильно його зрозуміють (спойлер: зрозуміють правильно як з by, так і без нього).

My son can barely walk by himself. - Мій син ледве може ходити сам.

She fulfilled all of her dreams by herself. - Вона здійснила всі свої мрії сама.

Вказівні займенники

Указательные местоимения в английском языке (Demonstrative pronouns) необходимы, как следует из названия этого типа, чтобы указать на предмет или человека. У нас, для таких целей используются местоимения “этот”, “тот”, “эти”, “те” и так далее. Взглянем на таблицу.

Примітка: займенники this/these використовуються, коли говоримо про предмети, до яких "можемо дотягнутися", тоді як that/those використовуються для вказівки на віддалені від нас предмети.

Примітка 2: зазвичай, коли мова йде про абстрактні речі, this/these використовуються в реченнях, що розповідають про теперішній час, недалекий минулий або недалеке майбутнє, а ось that/those - в тих, що розповідають про віддалене минуле чи майбутнє.

Відносні займенники

Відносні займенники (Relative pronouns) — це займенники, які використовуються для зв'язку частин складного речення. Вони допомагають вводити залежні (придаткові) речення, які уточнюють або дають додаткову інформацію про іменник, що передує їм у головному реченні. Подивимося на таблицю.

Примітка: слова which та that у розмовній англійській мові часто ділять між собою різні контексти використання:

That використовується, коли додаткова частина речення вводить інформацію, без якої неможливо обійтися, і речення втрачає свій сенс, якщо її прибрати.

I took the car that was able to run the fastest. - Я взяв машину, яка могла їхати швидше за всіх (придаткове речення, введене словом that, неможливо прибрати з речення без втрати сенсу).

Which використовується, коли додаткова частина речення вводить інформацію, без якої можна обійтися, і речення абсолютно не втрачає сенсу, якщо цю частину прибрати.

My car, which is red, can run very fast. - Моя машина, яка червона, може їхати дуже швидко (придаткове речення, введене словом which, не є критичним для розуміння сенсу сказаного і може бути прибране).

Питальні займенники

Питальні займенники в англійській мові (Interrogative pronouns) використовуються для побудови спеціальних питань, коли мовцю потрібно дізнатися, за яких обставин відбувається дія: коли, де, з ким, чому, як часто і так далі. Розглянемо таблицю питальних займенників.

Примітка: в українській мові перед питальними словами іноді стоять прийменники. Наприклад, «З ким ти живеш?», «Про що ти говориш?». В розмовній англійській мові такі слова зазвичай ставляться в кінець питання. Подивимось на приклади.

Who is she playing with? - З ким вона грає?

What are you listening to? - Що ти слухаєш?

What are you glad about? - За що ти радієш?

Who are you waiting for? - Кого ти чекаєш?

Неозначені займенники

Неозначені займенники в англійській мові (Indefinite Pronouns) використовуються, коли йдеться про неопределених людей, предмети або кількості. Вони діляться на кілька груп.

Займенники з some-, any-, no-, every-

Займенники з some, any, no, every вказують на невизначених людей або предмети.

Погляньмо на приклади використання таких займенників у контексті.

I saw someone on the stairs. - Я бачив когось на сходах.

Did you see anyone on the stairs? - Ти бачив когось на сходах?

I didn’t see anyone on the stairs. - Я не бачив нікого на сходах.

I saw no one on the stairs. - Я нікого не бачив на сходах.

He will go somewhere on vacation. - Він поїде кудись у відпустку.

Will he go anywhere on vacation? - Він кудись поїде у відпустку?

He won’t go anywhere on vacation. - Він нікуди не поїде у відпустку.

He will go nowhere on vacation. - Він нікуди не поїде у відпустку.

I have bought something at the market. - Я купив щось на ринку.

Have you bought anything at the market? - Ти купив щось на ринку?

I haven’t bought anything at the market. - Я не купив нічого на ринку.

I have bought nothing at the market. - Я не купив нічого на ринку.

Everybody has to know these rules. - Усі мають знати це правило.

Everything will be alright, my friend. - Все буде добре, мій друже.

You can find this kind of flower literally everywhere. - Ти можеш знайти цей вид квітів буквально скрізь.

Примітка: займенники anyone/anybody, anything, anywhere можна використовувати і в стверджувальних реченнях. Однак у такому випадку вони змінюють своє значення на "будь-то/неважливо хто", "будь-що/неважливо що", "де/куди-небудь".

Listen, anybody can do it. - Послухай, це може зробити будь-хто.

You can choose anything you wish. - Ти можеш вибрати будь-що, що забажаєш.

Where would you like to go? - Anywhere. - Куди б ти хотів поїхати? - Куди завгодно.

Неозначені займенники, що позначають кількість

В англійській мові існують займенники, що вказують на невизначену кількість предметів чи людей. Погляньмо на таблицю з такими займенниками.

Неозначені займенники, що вказують на вибір

Неозначені займенники без уточнення об'єкта використовуються, коли говорящий вказує на свої уподобання та вибір, не уточнюючи конкретно, чого він хоче. Для таких цілей ми використовуємо слова "інші", "інший". Ознайомимося з таблицею таких займенників.

Порівняльна таблиця основних займенників англійської мови

Які займенники є головними? Ті, які використовуються найчастіше, а саме: особові, присвійні та відновлювальні. І саме в цих займенниках студенти допускають найбільше помилок через їх схожість. Ознайомимося з таблицею, в якій ці займенники розкладені по поличках.

Найбільш поширені помилки при використанні займенників

Як можна зрозуміти з статті, займенників в англійській мові - величезна кількість. Не стільки займенників, скільки груп займенників - цілих 7! Тому цей розділ також буде поділений на кілька підрозділів, присвячених найбільш популярним помилкам з кожним з типів займенників, окрім відновлювальних (з ними помилок мінімальна кількість).

Особові займенники

Найбільш поширена помилка — це використання підметових займенників як додатків. Пам'ятаємо: підметові займенники відповідають на питання "хто?", а об'єктні — на питання "кого? кому? ким?".

✅ Правильне речення: He is better than me. — Він краще за мене.

❌ Неправильне речення: He is better than I. — Він краще за мене.

Присвійні займенники

Найбільш поширеною помилкою є невикористання іменників після займенників першої групи (першої таблиці). Пам'ятаємо: перша група присвійних займенників завжди вимагає після себе іменник. Якщо іменника немає — використовуємо другу групу.

✅ Правильне речення: Your car is faster than mine. — Твій автомобіль швидший за мій. Неправильне речення: Your car is faster than my. — Твій автомобіль швидший за мій.

Вказівні займенники

Найбільш поширеною помилкою є використання слів this і that з множиною. Пам'ятаємо: для множини існують займенники these і those.

✅ Правильне речення: These people are funny. — Ці люди смішні.

❌ Неправильне речення: This people are funny. — Ці люди смішні.

Відносні займенники

Найбільш поширеною помилкою є використання which з людьми, а who — з предметами. Пам'ятаємо: з предметами використовується which, а з людьми — who.

✅ Правильне речення: This is a person who I met yesterday. — Це людина, яку я зустрів вчора. Неправильне речення: This is a person which I met yesterday. — Це людина, яку я зустрів вчора.

Питальні займенники

Найбільш поширеною помилкою є структура питання до підмета. Питання до підмета в англійській мові виглядає як ствердження.

✅ Правильне речення: Who wants to work with me? — Хто хоче зі мною працювати? Неправильне речення: Who does want to work with me? — Хто хоче зі мною працювати?

Неозначені займенники

Найбільш поширеною помилкою є плутанина з одниною та множиною, а також зі злічуваними та незлічуваними іменниками. Пам'ятаємо, що another — це для злічуваної однини, other — для незлічуваних іменників або множини. Many, a few, few — зі злічуваними іменниками, much, a little, little — з незлічуваними іменниками.

✅ Правильне речення: I need a few pencils. — Мені потрібно декілька олівців.

❌ Неправильне речення: I need a little pencils. — Мені потрібно декілька олівців.

Висновок

Займенники— це невід’ємна частина англійської мови, що дозволяє робити мову більш плавною, природною та виразною. Вони заміняють іменники, допомагають уникати повторів, уточнюють інформацію та формують питання. Без місцеимень наша мова була б громіздкою і незручною.

Знання різних типів місцеимень — особових, притяжальних, зворотніх, вказівних, відносних, питальних і неозначених — допомагає будувати правильні та граматично коректні речення. Важливо також пам'ятати про типові помилки, такі як неправильне вживання who і which, its і it чи вибір між which і what.

Регулярна практика використання місцеимень у розмовній та письмовій мові допоможе вам краще розуміти англійську і точніше виражати свої думки. Розбирайте приклади, складайте власні речення і незабаром вживання місцеимень стане для вас інтуїтивним!