Допоміжні дієслова в англійській мові

Допоміжні дієслова грають ключову роль англійській. Вони використовуються для утворення різних часів, вираження ставлення мовця до тієї чи іншої ситуації і утворення заперечних і питальних речень. Таким чином, опанувавши допоміжні дієслова, студент закриває для себе низку питань, що стосуються граматики англійської мови, значно спрощуючи навчання на вищих рівнях. 

Що собою являють і якими бувають допоміжні дієслова в англійській мові

Допоміжні дієслова в англійській мові (Auxiliary Verbs) - це спеціальні маленькі слова, які беруть на себе функцію граматичної "гнучкості" англійського речення: завдяки їм будуються питання і заперечення, утворюються часи і в цілому вони є головним елементом англійського речення практично у всіх ситуаціях.

В англійській мові виділяють кілька основних допоміжних дієслів: will (показник майбутнього часу), would (минула форма will) do (робити, виконувати), be (бути), have (мати).

Усі допоміжні слова працюють схожим чином: у питальних реченнях вони виносяться вперед і стоять перед підметом (головним героєм речення: займенником чи іменником, які відповідають на питання хто? що?), а в заперечних реченнях до них додається частка not.

Поговоримо про кожен із них окремо у наступних розділах.

Допоміжне дієслово will

Допоміжне дієслово will використовується для утворення майбутнього часу в англійській мові. Тоді як в українській мові для утворення майбутнього часу необхідно змінити саме дієслово, в англійській мові достатньо поставити will перед першою формою дієслова і вуаля: майбутній час готовий!

We will go for a walk in the evening. - Ми підемо гуляти увечері.

Will she have enough time for it? - Вона матиме достатньо часу на це?

They will not (скор. won’t) try on these clothes. - Вони не примірятимуть цей одяг.

Допоміжне дієслово will також служить для утворення інших майбутніх часів в англійській, а саме тривалого майбутнього (future continuous), доконаного майбутнього (future perfect), доконаного тривалого майбутнього (future perfect continuous) і у всіх цих випадках воно є головним допоміжним дієсловом. Докладніше про ці часи поговоримо у наступних розділах.

Крім майбутнього часу дієслово will також використовується і в інших контекстах. Наприклад, для опису звичок і рутин в теперішньому часі (так, саме в теперішньому, не майбутньому). Щоб не плутатися у значеннях, носії часто використовують слова, що вказують на регулярність та постійність дії разом із цим значенням will.

My days are as simple as yours. I will usually make my bed, brush my teeth and drive to work. After work, I’ll usually go to the gym and my gym partners will speak with me on different topics. My days will usually end at 11 pm. - Мої дні такі самі прості, як і твої. Я зазвичай заправляю ліжко, чищу зуби та їду на роботу. Після роботи, зазвичай, я йду до залу і мої напарники по залу розмовляють зі мною на різні теми. Мої дні зазвичай закінчуються об 11-й вечора.

Також допоміжне дієслово will використовується для вираження ввічливого прохання.

Will you look after my dog, please? - Доглянеш мого собаку, будь ласка?

Will you have time for my report? - У вас буде час для мого звіту?

Допоміжне дієслово would

Допоміжне дієслово would історично є минулою формою дієслова will. У деяких контекстах воно, як і раніше, є цією минулою формою, проте в якості допоміжного дієслова він використовується в дещо інших ситуаціях.

Насамперед слід розглянути кілька стійких виразів, у яких використовується допоміжне дієслово would.

Перший стійкий вираз - це фраза would like, яка перекладається, як “хотів би”.

Would you like some coffee? - Ти хотів би трохи кави?

We would not (скор. wouldn’t) like to attend this play. - Ми не хотіли б відвідувати цю п'єсу.

I would like to apologize to you. - Я хотів би вибачитися перед тобою.

Другий стійке вираз - це фраза would love to do something. Перекладається, як “із задоволенням зробив би щось”.

I would love to see it end. - Я б із задоволенням подивився, як це закінчиться.

Третій стійкий вираз - це фраза would rather do something. Перекладається, як “краще/скоріше/швидше зроблю щось” і використовується для вказівки на вподобання мовця у тій чи іншій ситуації.

Would you rather stay here or go home? - Ти краще залишився б тут чи пішов додому?

I would rather not argue now. - Я краще не сперечався б зараз.

She would rather die than agree with me. - Вона швидше помре, ніж погодиться зі мною.

Тепер поговоримо про застосування самого слова would. По-перше, воно буквально перекладається як "б/би", що вже можна ефективно використовувати в розмові.

I would say he’s right. - Я б сказав, що він має рацію.

I would help you, but I am busy. - Я допоміг би тобі, але я зайнятий.

Продовживши ці фрази, можна скласти повноцінні умовні речення, що описують уявні та гіпотетичні ситуації у теперішньому та минулому часі.

I would help you if I had time. - Я допоміг би тобі, якби мав час.

He would have achieved his goals if he had studied harder. - Він досягнув би усіх своїх цілей, якби старанніше вчився.

Крім умовних речень, дієслово would використовується для опису минулих звичок і рутин. Will часто використовується для цих цілей у теперішньому часі, а його минулий аналог would, логічно, в минулому часі.

I would often visit my grandmother when I was a child. - Я часто відвідував мою бабусю в дитинстві.

When I studied at university, I would never miss any classes. - Коли я навчався в університеті, ніколи не пропускав уроки.

І остання сфера вживання допоміжного дієслова would - це ввічливі питання. Такі ж можна задавати і з will, проте would робить їх ще ввічливішими.

Would you help me, please? - Допоможете мені, будь ласка?

Would you explain it to me again? - Поясните мені це ще раз?

Допоміжне дієслово do

Допоміжне дієслово do використовується для побудови питальних та заперечень речень в теперішньому часі, який називається Present Simple.

Do you know that man? - Ти знаєш ту людину?

Do we have time for it? - У нас є на це час?

I do not (скор. don’t) want to talk now. - Я не хочу зараз говорити.

При використанні допоміжного дієслова do з одниною (крім I і you), а саме з займенниками та іменниками, які виражають третю особу: he (він), she (вона), it (воно, це), Masha, Sasha, Jack і так далі, до нього додається закінчення -es, утворюючи форму does.

Does she understand the rules? - Вона розуміє правила?

It doesn’t matter to me. - Це не має для мене значення.

She does not (скор. doesn’t) need your advice. - Вона не потребує твоєї поради.

Does your friend work? - Твій друг працює?

Допоміжне дієслово do використовується для утворення питань та заперечних речень у минулому часі, який називається Past Simple мовою термінів. Щоб провернути такий “граматичний трюк”, це допоміжне слово потрібно поставити у минулий час. Дієслово do в минулому часі має форму did.

Did you speak with him last week? - Ти з ним говорив минулого тижня?

Did she sign the contract at the meeting? - Вона підписала контракт на зустрічі?

We did not (скор. didn’t) argue with him. - Ми з ним не сперечалися.

Our friend didn’t come to the party. - Наш друг не прийшов на вечірку.

Крім того, дієслово do в його допоміжному амплуа можна використовувати і в стверджувальних реченнях. У цьому разі, він виконує функцію посилення основного дієслова і перекладається “дійсно”, “реально”, “та”. У цьому значенні do використовується і в теперішньому, і в минулому часі.

I do know him! I swear! - Та знаю я його! Я клянуся!

She does believe in her victory. - Вона справді вірить у її перемогу.

We did have time to discuss it, dude! - У нас реально був час це обговорити, чуваче!

Допоміжне дієслово be

Дієслово be перекладається як “бути”. Перш, ніж перейти до ситуацій, у яких використовується це маленьке слово, слід розібратися з тим, як воно працює з різними особами. Погляньмо на таблицю.

Головною (і, за фактом, єдиною) функцією допоміжного дієслова be є заповнення пробілу відсутнього дієслова в реченні. Розшифровуємо: справа в тому, що в будь-якому англійському реченні обов'язково має бути дієслово. Інших варіантів немає. В українській мові без нього можна обійтися. Наприклад: Я тут. В англійській мові обійтися без нього не можна, і наведений вище приклад звучатиме англійською як I am here (дослівно: я Є тут). У нас дієслово обов'язкове лише в минулому та майбутньому часі, в англійській мові – завжди.

I am sure that we will be victorious! - Я (є) впевнений, що ми будемо переможцями!

He is not (скор. isn’t) a good worker. - Він не (є) хороший працівник.

We are not (скор. aren’t) ready yet. - Ми ще не (є) готові.

They were in the hospital when I called them. - Вони були в лікарні, коли я зателефонував їм.

We were not (скор. weren’t) professionals. - Ми не були фахівцями.

She was very beautiful when she was young. - Вона була дуже гарною, коли була молодою.

I was not (скор. wasn’t) interested in that information. - Я не був зацікавлений у тій інформації.

Are you here? - Ти (є) тут?

Примітка: при утворення питань і заперечень з дієсловом be у майбутньому часі, вперед виноситься не саме be, а слово will. У заперечних реченнях частка not додається також до will.

Will you be there tomorrow? - Ти там завтра будеш?

I will not (скор. won’t) be at the station when you come. - Я не буду на станції, коли приїдеш.

Дієслово be у тривалих часах (група часів continuous)

Допоміжне дієслово be є важливим компонентом формування тривалих часів в англійській мовою. Тривалі часи в англійській поділяються на Present Continuous (теперішній тривалий), Past Continuous (минуле тривалий), Future Continuous (майбутнє тривалий). Поговоримо окремо про кожний із них.

Тепершній тривалий час (Present Continuous) використовується для опису дій, що відбуваються прямо зараз, для опису тимчасових дій та дій, запланованих на майбутнє.

We are working on a new project now. - Ми зараз працюємо над новим проектом.

Are you studying at university? - Ти вчишся в університеті?

I am not flying anywhere tomorrow. - Я завтра нікуди не лечу.

Минулий тривалий час (Past Continuous) використовується для опису процесів у минулому.

He was trying to solve the problem all day yesterday. - Він намагався вирішити проблему цілий день учора.

What were you doing from 5 to 7 pm? - Чим ти займався з 5 до 7 вечора?

He wasn’t speaking with me the whole evening. - Він не говорив зі мною цілий вечір.

Майбутній тривалий час (Future Continuous) використовується для опису процесів, які відбуватимуться у майбутньому.

We will be going to Lviv at this time tomorrow. - Ми будемо їхати до Львова у цей час завтра.

What will she be doing all this time? - Що ти робитимеш весь цей час?

I think he won’t be checking my report tomorrow. - Я думаю, він не перевірятиме мій звіт завтра.

Як було сказано вище, головне і за фактом єдине значення допоміжного дієслова be є заповнення порожнечі відсутності дієслова в реченні. Але в тривалих часах є дієслова, тоді навіщо там be? Щоб зрозуміти логіку побудови таких речень краще, погляньмо на загальну схему утворення цієї групи часів.

Схема: Підмет (хто? що?) + be в потрібному часі (am, is, are/was, were/will be) + дієслво з закінченням -ing.

Як видно, всі тривалі часи утворюються за допомогою дієслова be та ще одного дієслова із закінченням -ing. Однак справа в тому, що як тільки до дієслова додається закінчення -ing, це дієслово перетворюється на прикметник: do (робити) - doing (роблячий), work (працювати) - working (працюючий), look (дивитися) - looking (дивлячийся; той, хто дивиться) .

Погляньмо тепер на те, як сприймаються речення у тривалих часах носіями мови.

I am working. - Я є працюючий.

I was working. - Я був працюючим.

I will be working. - Я буду працюючим.

Тобто, слово working (працюючий) технічно є прикметником (а якщо точніше - дієприкметником, віддієслівним прикметником), і місце дієслова в реченні пустує. Щоб воно не пустувало, його місце займає допоміжне слово be.

Дієслово be в пасивному стані

Пасивний стан - це такий тип речень, у яких в ролі підмета (головного героя речення) виступає людина чи предмет, над якими виконується дія. Зазвичай підмет є виконавцем дії, проте у пасивному стані підмет є її отримувачем.

Використовуються такі речення, як правило, коли виконавець дії не є важливим у момент розмови, або коли він просто не відомий.

Розглянемо схему утворення пасивних речень в англійській мові.

Схема: Підмет (головний герой) + be в потрібному часі + дієслово в третій формі.

Використання be в ролі допоміжного дієслова в пасивному стані пояснюється так само, як і в часах групи continuous: заповнення порожнечі відсутності дієслова. Справа в тому, що поставивши дієслово в третю форму, мовець трансформує його в прикметник (а якщо точніше - в дієприкметник минулого часу/віддієслівний прикметник минулого часу), що звільняє місце дієслова. Подивимося на приклади для наочності.

• Receive - отримувати (що робити?); received - отриманий (який?)
• Break - ламати/розбивати (що робити?); broken - зламаний/розбитий (який?)
• See - бачити (що робити?); seen - побачений (який?)

Погляньмо тепер на приклади використання пасивного стану.

A lot of people are examined every day. - Багато людей обстежуються щодня.

The bridge was built last year. - Міст був збудований минулого року.

Will the film be shot next year or something? - Фільм буде знято наступного року чи як?

His salary wasn’t raised, so he decided to quit. - Його зарплату не підняли, тож він вирішив звільнитися.

Допоміжне дієслово have

Допоміжне дієслово have використовується для утворення доконаних часів та тривалих доконаних часів в англійській мові. До групи доконаних часів відносяться Present Perfect (теперішній доконаний), Past Perfect (минулий доконаний), Future Perfect (майбутній доконаний).

До групи тривалих доконаних часів відносяться Present Perfect Continuous (теперішній тривалий доконаний), Past Perfect Continuous (минулий тривалий доконаний), Future Perfect Continuous (майбутній тривалий доконаний).

Погляньмо на таблицю зміни дієслова have за часами.

Поговоримо спочатку про доконані часи, а потім про тривалі доконані.

Всі доконані часи в англійській мові будуються за однією схемою, і єдине, що в них відрізняється - це час допоміжного слова have.

Схема: Підмет (головний герой) + have, has/had/will have + третя форма дієслова.

Теперішній доконаний час (Present Perfect) використовується для опису вже закінченої дії, яка має прямі наслідки у теперішньому часі; для опису досвіду; для опису дії, що відбулася у ще незакінчений проміжок часу.

She has broken her leg, so she can’t walk. - Вона зламала ногу, тож не може ходити.

We have never visited this city before! - Ми ніколи не відвідували це місто раніше!

Have you seen your doctor today? - Ти сьогодні бачився з лікарем?

Минулий доконаний час (Past Perfect) використовується для опису дії, яка сталася перед іншою дією або ситуацією у минулому. Також називається "передминулий час".

When I came home, I realized that I had not (скор. hadn’t) bought bread. - Коли я прийшов додому, я зрозумів, що не купив хліба.

Had he admitted his mistake by the time he was on trial? - Він уже визнав свої помилки на той момент, коли був підсудним?

She said that she had underestimated her opponents. - Вона сказала, що недооцінила своїх опонентів.

Майбутній доконаний час (Future Perfect) є досить формальним та зустрічається не так часто. Використовується, щоб підкреслити думку, що дію буде виконано до якогось моменту у майбутньому. Перекладається або за допомогою майбутнього часу, або за допомогою дієслова "встигнути". Головним допоміжним дієсловом при побудові цього часу є will, а have - це другорядне допоміжне слово.

I reckon that she will have accomplished the task by Monday. - Я вважаю, що вона встигне закінчити завдання до понеділка.

Will you have arrived at the airport before the plane takes off? - Ти встигнеш прибути до аеропорту до того, як літак злетить?

He won’t have visited me in the hospital by the time I get discharged. - Він не відвідає (не встигне відвідати) мене в лікарні до того момент, коли мене випишуть.

Настав час поговорити і про тривалі доконаны часи в англійській мові. Примітним є той факт, що для утворення цих часів необхідно використати два допоміжні слова, а для майбутнього тривалого доконаного - цілих три. Утворюються вони так:

Схема: Підмет (головний герой) + have, has been/had been/will have been + дієслово з закінченням -ing.

Судячи зі схеми та за назвами можна зробити висновок, що ці часи є комбінаціями тривалих часів (continuous) та доконаних часів (perfect). Розглянемо кожен з них окремо.

Теперішній доконаний тривалий час (Present Perfect Continuous) використовується для опису дій, які почалися в минулому і все ще тривають або закінчилися ось-ось перед розмовою.

I have been dealing with my partners for 5 years. - Я співпрацюю з моїми партнерами 5 років.

How long has she been negotiating this agreement? - Скільки вона веде переговори щодо цього контракту?

We haven’t been speaking with him since we quarreled. - Ми з ним не спілкуємося з того часу, коли посварилися.

Минулий доконаний тривалий час (Past Perfect Continuous) використовується для опису дій, які вже тривали протягом якогось часу у певний момент у минулому. Цей час використовується не дуже часто і є досить літературним.

We had been hanging around for 3 hours when my mom called me. - Ми зависали вже 3 години, коли мама зателефонувала.

How long had the computer been running at that moment? - Як довго комп'ютер працював на той момент?

My friend told me he hadn’t been eating sugar since the year before. - Мій друг сказав мені, що він не їв цукор з минулого року (носії в запереченнях часто змінюють past perfect continuous на past perfect для спрощення: he hadn’t eaten sugar since the year before).

Майбутній доконаний тривалий час (Future Perfect Continuous) є найменш поширеним часом в англійській мові і потрібен для опису того, що дія відбуватиметься вже протягом якогось часу у конкретний момент у майбутньому. У розмовній англійській часто обходяться без нього, замінюючи його на future continuous, future perfect або взагалі future simple. Саме тут використовуються відразу три допоміжні дієслова: will, have і be у третій формі (been).

She will have been working in this company for 3 years next year. - Наступного року вона вже як три роки працюватиме в цій компанії.

Модальні дієслова

Модальні дієслова - це дієслова, які виражають ставлення спікера до тієї чи іншої ситуації: маю, можу, доводиться, слід і так далі. Їх теж прийнято відносити до допоміжних тому, що у реченні вони працюють схожим чином: у питаннях виносяться вперед і стоять перед підметом, а в заперечних реченнях використовуються разом із часткою not. Після модальних дієслів в англійському реченні ставиться дієслово у першій формі, найчастіше без частки to. До модальних дієслів в англійській мові відносяться:

• Can - могти, вміти (минулий час - could)
• May - мати дозвіл (минулий час - might)
• Should - варто, слід (минулого часу немає)
• Must - повинен, зобов’язаний, мусити (минулого часу немає, замінюється на напівмодальне дієслово have to)
• Ought to - повинен, варто (минулого часу немає)
• Be to - повинен, має (минулий час - was/were)
• Dare - ризикнути, посміти, наважитися (минулий час - dared)
• Will - мати бажання (минулий час - would)
• Shall - означає обов’язковість виконання якоїсь дії (минулий час - should)

Примітка: у списку модальних дієслів наведено їхні базові значення. Для отримання більш детальної інформації зверніться до відповідних статей на нашому сайті.

Can you help me? - Можеш допомогти мені?

We should not (скор. shouldn’t) eat after 6 pm. - Нам не слід їсти після 6-ї вечора.

How dare you shout at me? - Як ти смієш кричати на мене?

She must prove herself innocent, otherwise she’ll be put in prison. - Вона має довести свою невинність, інакше її посадять до в'язниці.

May I add more detail? - Чи можу я додати більше деталей?

Висновок

Допоміжні дієслова в англійській мові необхідні для змінювання речень за часами, а також для того, щоб задати цим реченням тон: питальний або заперечний. До допоміжних дієслів відносяться will, would, do, be, have, а також модальні дієслова.

У випадку, якщо в реченні є дієслово will - він є головним допоміжним словом, яке виноситься в питаннях вперед відносно підмета і до якого додається not в запереченнях.

Другим за пріоритетністю є have, а третім – be. Якщо ж жодного з вищеперелічених дієслів у реченні не спостерігається, значить там або є модальне дієслово, яке виконує роль допоміжного слова, або там є слово do, що використовується для утворення питань і заперечень з дієсловами в простому теперішньому і минулому часі.

Дякуємо Вам за прочитання цієї статті та впевнені, що тема допоміжних дієслів виявилася не такою вже й складною 🙂